роб
91робітком — у, ч., заст. Робітничий комітет на підприємстві …
92робітник — а/, ч. Людина, зайнята фізичною працею у сфері матеріального виробництва. || мн. робітники/, і/в. Одна із соціальних верств суспільства …
93робітницький — а, е, заст. Робітничий …
94робінзонада — ди, ж. Пт. Оповідання про незвичайні пригоди в подорожі, подібних до пригод Робінзона Крузо за повістю Дефо. Таємна втеча хлопця з дому, що хоче послідувати Крузо або подібних йому героїв повістей …
95робітник — ника, ч. Рс. Робітник; той, хто створює матеріальні блага …
96роб — слуга, раб , др. русск. робъ, также роба служанка, рабыня , робя, род. п. робяте дитя , см. ребёнок, раб …
97...роб — Конечная часть сложных имен существительных, указывающая на принадлежность к работникам той отрасли сельского хозяйства, которая названа в начальной части слова (землероб, хлебороб, хлопкороб и т.п.). Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова.… …
98Роб — муж. длинная одежда со стоячим воротником и надрезом у ворота спереди или сзади. Надевался через голову. Спереди р. был узким, обычно опоясанным в талии. Иногда имел сзади своеобразный шлейф («полотенце»), представляющий собой полотнище ткани,… …
99Роб — франц. обобщающее понятие, появившееся во Франции в 13 в. и используемое на протяжении долгого времени для обозначения различной одежды. В 13 в. это любая верхняя одежда. В начале 16 в. это верхняя накладная мужская одежда с широкими рукавами …
100робіг — а, ч., міф. Римське божество, яке оберігало хлібні злаки від хвороб …